«Радянська влада розстрілювала засуджених у лісі», — каже історик Олександр Лимар. Меморіал жертвам репресій 1920-х — початку 1950-х років у Терешківській громаді Полтавського району отримав статус пам’ятки культурної спадщини.

Зміни внесла Полтавська обласна військова адміністрація розпорядженням від 4 вересня. Урочище Триби виключили з переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини області, затвердженого у 2020 році. У реєстрі його визначають як об’єкт історії.

До переліку входять пам’ятний знак жертвам репресій 1930-х років XX століття в урочищі Триби та могила жертв репресій 1920-х — початку 1950-х років на території громади. Обабіч дороги стоїть знак «Меморіал жертв репресій 30-х років XX століття».

Що відомо про поховання в урочищі

У 1990-х роках поблизу хутора створили символ радянського терору: на урочищі зробили могили розстріляним, а рідні поставили хрести. Тоді вдалося знайти та перепоховати кістки близько 200 розстріляних. Урочище зберігає пам’ять про тисячі жертв режиму, яких влада намагалася приховати.

За словами Лимаря, після розстрілів на місці створили Макухівське сміттєзвалище, щоб приховати злочини комуністичного режиму. На могилах є три дати: народження, смерті та реабілітації. На табличках указані посади — серед розстріляних були працівники пошти, юристи та учасники «Просвіти». Історик говорить, що від розстрілу не рятувало навіть перебування у партії.

Полтавська область чи не найбільше постраждала від тодішньої каральної політики. Така статистика пов’язана з іменем Олександра Волкова — голови управління полтавського НКВС. За перший рік його роботи в Полтаві закатували понад 6 тисяч «ворогів народу»: куркулів, колишніх військовослужбовців, опозиціонерів, шпигунів, священнослужителів та працівників самого НКВС.