9 липня 2026 року виконавчий комітет Полтавської міської ради одноголосно продовжив повне перекриття руху транспорту на вулиці Петра Юрченка до 1 жовтня. Йдеться про ділянку від вулиці Решетилівської до перехрестя з вулицею Уласа Самчука: саме цей відрізок з початку квітня закрив прямий виїзд з авіамістечка. Запит «Петра Юрченка Полтава» у відкритій видачі майже завжди веде сюди — до вулиці в Київському районі, а не до окремої установи чи пам’ятника.

Для мешканця авіамістечка це не абстрактна адреса. Кур’єр шукає будинок, водій планує виїзд на Решетилівську, співвласник відкриває документи ОСББ — і в усіх випадках назва збігається. Помилка починається тоді, коли запит сприймають як прізвище посадовця або як назву підприємства. Далі розходиться і маршрут, і звернення до установи.

Нижче зібрано те, що підтверджують рішення виконкому, повідомлення комунальників і біографічні довідки: який об’єкт стоїть за назвою, чим він пов’язаний із містом, кого не варто плутати з цією вулицею і де звіряти стан проїзду, якщо офіційний строк уже минув.

З’ясовуємо, кого називають Петром Юрченком

Типова ситуація виглядає так. Людина вводить у пошук ім’я в родовому відмінку разом із містом, бо саме так підписана табличка і так формулюють оголошення про перекриття. Перші результати — новини про колектор, оголошення продажу квартир, поштомат і картки ОСББ. Особистої сторінки чинного депутата з таким ім’ям у цій видачі немає.

Підтверджений референт — вулиця Петра Юрченка в Полтаві, індекс 36007. Вона проходить авіамістечком, житловим масивом колишнього військового аеродрому в Київському районі. На ній стоять багатоквартирні будинки, зокрема будинок 21/9 1934 року — єдина вціліла кам’яна частина незавершеного передвоєнного комплексу для авіаторів. Саме адреси цієї вулиці фігурують у реєстрі юридичних осіб.

Особа, на чию честь названо вулицю, теж встановлена. Петро Аксентійович Юрченко народився 12 грудня 1918 року в селі Бараниківка, нині Біловодської громади на Луганщині, і помер 9 вересня 1995 року. Звання Героя Радянського Союзу йому присвоїли 18 вересня 1943 року: до серпня того року він, гвардії капітан, здійснив 290 бойових вильотів, з них 239 нічних. Після війни дослужився до генерал-майора авіації.

Окремого міського підприємства з назвою «Петра Юрченка» у реєстрі немає. Картки з таким початком — це об’єднання співвласників: ОСББ «Петра Юрченка, 28» (ЄДРПОУ 40518520, реєстрація 30 травня 2016 року, керівниця Чуб Ірина Самуїлівна) і ОСББ «Петра Юрченка 32/7» (ЄДРПОУ 43808039, засноване 9 вересня 2020 року, керівниця Діткевич Неля Іванівна). Обидва сидять на тій самій вулиці й обслуговують свої будинки, а не міську мережу.

Перевіряємо зв’язок із Полтавою

Зв’язок людини з містом не вичерпується табличкою. У 1960–1969 роках Юрченко командував 13-ю гвардійською важкою бомбардувальною авіадивізією, яка базувалася на Полтавській авіабазі. Після виходу в запас у 1969 році жив у Полтаві, працював на кафедрі цивільної оборони Полтавського сільськогосподарського інституту і похований на Центральному кладовищі. Енциклопедична довідка прямо фіксує: його ім’ям названо вулицю в Київському районі.

Для повсякденного життя району важливіший інший, уже комунальний зв’язок. На початку квітня 2026 року на повороті з Решетилівської на Петра Юрченка просів каналізаційний колектор КП ПОР «Полтававодоканал». Утворилися провали, один із них зупинив автомобіль рятувальників. Прямий виїзд з авіамістечка закрили.

До квітня водій з авіамістечка виїжджав на Решетилівську цією вулицею за кілька хвилин. Після провалів той самий маршрут став об’їздом другорядними вулицями, і так триває понад пів року. Зміна сталася не через реорганізацію руху, а через аварію труби і відсутність грошей на заміну близько 300 метрів колектора та колодязів.

13 травня виконком продовжив повне перекриття до 23 червня. 9 липня, уже за участі виконувачки обов’язків міського голови Катерини Ямщикової, строк зсунули до 1 жовтня 2026 року. «Полтавщина» наводила попередню вартість локального ремонту — близько 37,5 млн грн. Представник водоканалу оцінював самі роботи приблизно у два місяці, але стартувати без фінансування підприємство не могло.

Колектор не потрапив до першої черги об’єктів, які місто й область співфінансують. Аварія сталася пізніше, ніж складали той перелік. У серпні місто й ОВА публічно розійшлися в тому, чий це бюджет: міська влада чекала обласного ресурсу, область нагадувала, що вже спрямовані кошти мають інше призначення. Станом на 14 вересня «Полтавщина» фіксувала той самий дефіцит — близько 37 млн грн — і відсутність дати початку робіт.

Окремо варто не змішувати цю суму з іншим тендером. 25 липня «Суспільне Полтава» писало про реконструкцію колектора на Решетилівській з очікуваною вартістю понад 160 млн грн. Це ширший об’єкт, від Героїв-пожежників до Ковпака, а не заміна 300 метрів на виїзді з авіамістечка.

Що це означає для мешканців

Для мешканця будинків на Петра Юрченка закрита ділянка — це не новина про «ремонт десь у місті», а щоденний виїзд. Швидка, шкільний автобус і доставка їдуть об’їздом. Точний час у дорозі залежить від години, але запас у 10–20 хвилин на виїзд до Решетилівської з квітня є практичним мінімумом, а не пересторогою.

Квартира за цією адресою лишається в обігу: улітку 2026 року на вулиці висіли оголошення про продаж, ціни на двокімнатні помешкання в оголошеннях трималися приблизно в діапазоні 39–55 тис. доларів. Перекриття саме по собі не змінює право власності й не зупиняє нарахування за житлово-комунальні послуги. Воно змінює логістику і може тиснути на строки показу квартири покупцеві.

ОСББ на номерах 28 і 32/7 відповідають за свій будинок, а не за міський колектор. Звернення про провал і строк відкриття дороги має йти до виконкому та «Полтававодоканалу», а не до голови об’єднання. Голова ОСББ може лише передати колективне звернення мешканців.

Відокремлюємо підтверджене від схожих згадок

Прізвище Юрченко в полтавських новинах трапляється окремо від вулиці, і тут легко змішати людей. Тетяна Олегівна Юрченко у 2018–2020 роках була заступницею міського голови з економічних і соціальних питань і депутаткою міськради від «Рідного міста». До назви вулиці й до командира авіадивізії вона стосунку не має.

Антон Валерійович Юрченко, з яким громада прощалася 12 червня 2026 року, народився в селі Войниха Лубенського району і жив у Тростянці. Це інша людина, інше по батькові й інша біографія. Збіг прізвища не робить його ні власником вулиці, ні фігурантом ремонту колектора.

Ще одна пастка — скорочена адреса. У старих довідниках вулиця інколи записана як «вул. Юрченка», без імені. Для індексу 36007 і будинків авіамістечка це та сама вулиця Петра Юрченка. Для пошуку людини в реєстрі такий скорочений запис уже нічого не доводить: однофамільців у місті більше, ніж одна табличка.

Механізм плутанини схожий на пошук квартири за прізвищем сусіда в під’їзді: ім’я виводить на поверх, але не на конкретні двері, доки немає номера й по батькові. Аналогія припиняє працювати на рівні бюджету. Тут уже не сусід, а рішення виконкому, кошторис водоканалу і черга об’єктів, куди ця аварія не потрапила.

Звіряємо рішення виконкому і маршрут

Останнє опубліковане рішення про повне перекриття діяло до 1 жовтня 2026 року. На 2 жовтня в матеріалах «Суспільного Полтава» і «Полтавщини» нового рішення про відкриття проїзду або про чергове продовження не було. Минулий строк сам по собі не означає, що асфальт уже відкрили: без акту водоканалу і без зняття обмеження виїзд може лишатися закритим.

Якщо маршрут потрібен сьогодні, орієнтир — не стара дата в новині, а фактичний знак на повороті з Решетилівської і повідомлення виконкому за поточний тиждень. Об’їзд, яким водії користуються з квітня, лишається робочим припущенням, доки підприємство не підтвердить проїзд. Закладати в поїздку кінець 2026 року реалістичніше, ніж 1 жовтня: саме таку оцінку давала «Полтавщина» ще в липні, коли попереду були експертиза, тендер і щонайменше два місяці робіт.

Якщо питання стосується будинку, а не дороги, достатньо звірити номер із реєстром. Для будинку 28 це ОСББ з кодом 40518520, для 32/7 — з кодом 43808039. Звернення про дах, ліфт чи двір іде туди. Звернення про колектор і перекриття — до КП ПОР «Полтававодоканал» і до виконавчого комітету, з посиланням на ділянку від Решетилівської до Уласа Самчука.

Якщо потрібна біографія людини, а не логістика району, опорні факти вже зібрані: служба на Полтавській авіабазі у 1960–1969 роках, життя в місті після запасу, поховання на Центральному кладовищі, вулиця в Київському районі. Дата рішення про присвоєння назви у відкритих міських переліках перейменувань 1992–2024 років окремим рядком не спливала. Для точної дати залишається запит до управління містобудування та архітектури міської ради — це єдине місце, де має лежати первинне рішення, а не переказ довідки.